П’єса “Хазяїн” (1900) є вершиною соціальної сатири Карпенка-Карого. Сам автор визначав її тему як “злу сатиру на чоловічу любов до стягання без жодної іншої мети”. Твір є логічним продовженням ідей п’єси “Сто тисяч”, утворюючи своєрідну дилогію.
Іван Карпенко-Карий
“Сава Чалий” – Іван Карпенко-Карий
Трагедія “Сава Чалий” є одним із вершинних творів української класичної драматургії та яскравим зразком психологічного реалізму. Її створення було свідомою ідеологічною та мистецькою полемікою з романтичною версією Миколи Костомарова.
“Наймичка” – Іван Карпенко-Карий
Іван Карпенко-Карий брав активну участь в українському визвольному русі, за що був заарештований і відправлений на заслання, де й написав “Наймичку”. Феноменальний успіх п’єси нерозривно пов’язаний з геніальним виконанням ролі Харитини видатною акторкою Марією Заньковецькою.
“Мартин Боруля” – Іван Карпенко-Карий
Сюжет п’єси “Мартин Боруля” має автобіографічну основу. Батько Івана Карпенка-Карого, Карпо Адамович Тобілевич, довгі роки марно намагався документально підтвердити своє шляхетське походження.
“Сто тисяч” – Іван Карпенко-Карий
П’єса «Сто тисяч» є одним із найвідоміших творів Івана Карпенка-Карого (справжнє прізвище — Тобілевич), видатного українського драматурга, актора та одного із засновників українського професійного театру.
“Безталанна” – Іван Карпенко-Карий
“Безталанна” — психологічна драма Івана Карпенка-Карого (справжнє ім’я — Іван Карпович Тобілевич), написана у 1886 році. Це класика української драматургії, що належить до найвизначніших творів реалістичного театру.