Повість «Золотий Лев» була вперше опублікована 1926 року і стала вагомим внеском у розвиток вітчизняної історико-пригодницької прози. У творі автор майстерно поєднав реальні історичні факти часів королювання Данила Галицького з художнім вимислом.
У 1980 році за книги «Климко» і «Вогник далеко в степу» письменник був відзначений премією імені Лесі Українки. Назва повісті складається лише з імені героя, що підкреслює його дитячу беззахисність і водночас робить образ узагальненням долі багатьох дітей війни.
Поезія «Захочеш — і будеш!..» входить до збірки «Вежі», виданої 1940 року в Празі. Вірш належить до циклу «Незнаному Воякові», що пояснює його адресата як узагальнений образ людини-борця. Водночас текст не зводиться лише до політичного чи патріотичного заклику, бо його моральний центр — проблема сумління.
«Залюблені в сонце» належить до його творів для дітей і підлітків. Книжка є другою історією про Марійку і Костика, між першою частиною «Марійка і Костик» та третьою історією «Аргонавти». У цьому творі Процюк переносить властиву йому психологічну заглибленість у підлітковий світ.
«Закоханий чорт» уперше надрукований у 1861 році в журналі «Основа», що був важливим осередком українського культурного життя XIX століття. Сюжет оповідання побудований на мотиві спасіння душі відьми, у яку закохався чорт, і на перемозі козака над нечистою силою не лише силою, а розумом і вірою.
«За сестрою» належить до найвідоміших творів письменника для молоді. Авторська назва жанру — «оповідання з козацької старовини», але в сучасному літературознавчому й шкільному вжитку твір здебільшого визначають як героїко-романтичну повість.