Михайло Старицький

Поезія «Не захвати солодкого зомління…» відображає його особисте щастя у шлюбі з Софією Лисенко, де жінка була для нього і коханою, і вірним товаришем. Твір демонструє майстерність Старицького як поета-психолога, здатного передати найтонші порухи людської душі.

Роман “Молодість Мазепи” є частиною великого історіософського проєкту Михайла Старицького, який також включає трилогію “Богдан Хмельницький”. Твір був написаний у період посилення русифікаторської політики Російської імперії, зокрема після Емського указу 1876 року.

Повість «Облога Буші» була написана в період жорстоких утисків української мови та культури з боку Російської імперії, зокрема після видання Емського указу 1876 року. Тому звернення до героїчного минулого було для Старицького формою культурного спротиву та інструментом збереження історичної пам’яті.

Роман «Кармелюк» був створений у період жорстоких утисків української культури, зокрема дії Емського указу 1876 року, що забороняв друк оригінальної української белетристики. Саме тому Михайло Старицький пішов на вимушений стратегічний компроміс, уперше опублікувавши твір російською мовою в московській газеті.

Драма «Талан» була присвячена видатній українській актрисі Марії Заньковецькій, яка стала прототипом головної героїні Марії Лучицької. Сама Заньковецька зізнавалася, що їй було важко грати цю роль, оскільки вона, по суті, грала саму себе, переживаючи на сцені епізоди власного життя.

Трилогія “Богдан Хмельницький” Михайла Старицького (1840–1904) є одним із найвизначніших творів української історичної прози кінця XIX століття. Трилогія охоплює ключові події Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття.