Григорій Сковорода

«Пісня 28» є ключовим філософським висновком усієї збірки «Сад божественних пісень». Її розташування перед останніми піснями, що змальовують життєві бурі, не випадкове: вона дає відповідь на питання, де шукати прихисток — не у зовнішньому світі, а всередині себе.

“Листи до Михайла Ковалинського” є унікальною пам’яткою української філософської думки XVIII століття, що збереглася до нашого часу виключно завдяки її адресату. Михайло Ковалинський не лише зберіг листи, а й став першим біографом свого вчителя, написавши “Житіє Григорія Савича Сковороди”.

“Сад божественних пісень” є вершиною ліричної творчості Григорія Сковороди і водночас логічним завершенням доби українського бароко. Ця збірка є емоційним та образним втіленням його філософії, яка також викладена у трактатах (“Розмова, названа Алфавіт, або Буквар миру”) та байках (“Байки харківські”).

Григорій Сковорода (1722–1794) — видатний український філософ-містик, богослов, поет та педагог. Вірш «Всякому місту — звичай і права…» став настільки популярним, що увійшов до народних пісенників та вертепних драм.

Байка “Бджола та Шершень” є однією з найвідоміших байок Григорія Сковороди (1722–1794), видатного українського філософа, поета, педагога. Вона входить до збірки «Байки Харківські». Творчість Сковороди пронизана ідеями гуманізму, самопізнання та пошуку щастя.

«Байки Харківські» — це збірка коротких алегоричних творів, кожен з яких має повчальний характер. Сковорода використовує образи тварин і предметів, щоб показати людські вади та чесноти.

“De Libertate” – один з найвідоміших філософських віршів Григорія Савича Сковороди (1722-1794), видатного українського філософа, просвітителя, поета та педагога. Цей твір є частиною його збірки “Сад божественних пісень”.