Василь Голобородько

Твір «Золота птаха» побудований на глибокому знанні українського фольклору та архаїчного мислення. Верлібр у Голобородька стає формою вираження внутрішньої свободи та природного дихання.

Після 2014 року поет став вимушеним переселенцем, що надає його закликам до збереження ідентичності особливого звучання. Його творчість часто порівнюють із наївним мистецтвом через вміння пояснювати складні істини через прості побутові образи.

Твір «Наша мова» входить до збірки «Калина об Різдві», за яку автор отримав найвищу державну нагороду — Національну премію імені Тараса Шевченка. Особливістю авторського стилю є свідома відмова від розділових знаків та великих літер (окрім сакральних символів), що символізує демократичність та безперервність думки.

Вірш “З дитинства: дощ” написаний у формі верлібру, що на момент створення сприймалося як акт мистецької незалежності. Відсутність розділових знаків підсилює відчуття безперервного потоку дощу та цілісності образів. Твір наближений за ритмікою до народних замовлянь та кумулятивних казок.

Довгі роки Василь Голобородько був позбавлений можливості друкуватися на батьківщині. “Українські птахи в українському краєвиді” є квінтесенцією його методу “тлумачної поезії”, де поет виступає не творцем, а медіумом, що розкриває поезію, вже приховану в мові та народній свідомості.