Іван Багряний

Іван Багряний, переживши арешти 1932 та 1938 років, заслання та втечу, створив “Сад Гетсиманський” як один із перших у світовій літературі творів, що викривали жахи ГУЛАГу, випередивши на два десятиліття “Архіпелаг ГУЛАГ” Олександра Солженіцина.

“Огненне коло” посідає особливе місце у творчості Івана Багряного. На відміну від радянської пропаганди, що таврувала вояків дивізії “Галичина” як зрадників, Багряний показав їх як трагічних героїв, що в умовах історичної безвиході обрали збройну боротьбу

Роман «Людина біжить над прірвою» є значною мірою автобіографічним, адже в його основі лежить власний досвід Івана Багряного (1906–1963) — в’язня радянських таборів, який здійснив кілька успішних втеч і під час Другої світової війни так само опинився між двома тоталітарними режимами.

Роман «Тигролови» має виразну автобіографічну основу. Іван Багряний сам був репресований, засланий на Далекий Схід до БАМЛАГу, звідки здійснив втечу і переховувався в тайзі . Цей твір став одним із перших у світовій літературі, що розкрив правду про систему ГУЛАГу, випередивши на десятиліття “Архіпелаг ГУЛАГ” Солженіцина .