📘Лахтак

Штурман Кар (Отто Рудольфович): Головний герой, що очолює екіпаж після зникнення капітана. Втілення “позитивного героя” соцреалізму: раціональний, мужній, зі “сталевим блиском” в очах та “залізною волею”. Його лідерство базується на знаннях, досвіді та моральному авторитеті.

Юнга Стьопа Черлак: Наймолодший член екіпажу, уособлення ідеальної радянської молоді. Допитливий, ініціативний, хоробрий, він проходить шлях від хлопчика до свідомого члена колективу, стаючи моделлю для наслідування для юних читачів.

Капітан Гагін: Досвідчений капітан “Лахтака”, ідеальний комуніст та мудрий лідер. Вважається загиблим на початку твору, але його порятунок у фіналі підкреслює незламність радянських людей.

Шкіпер Ларсен: Антагоніст, капітан норвезької браконьєрської шхуни. Жорстокий, жадібний, безпринципний, він уособлює “загниваючий капіталістичний світ” та його цінності — індивідуалізм і прагнення до наживи.

Механік Торба: Талановитий механік, технічний геній команди. Завдяки його винахідливості та працьовитості екіпажу вдається відремонтувати пошкоджений пароплав.

Гідролог Запара: Вчений, представник радянської науки. Його відкриття нафти та гейзера символізують науковий прогрес та економічну могутність СРСР.

Мисливець Вершомет: Досвідчений полярний мисливець, якого рятує команда “Лахтака”. Втілює героїзм, витривалість та практичні навички виживання.

Дезертири Аксенюк, Шор, Попов: Кок, кочегар та машиніст, які втекли з корабля, зрадивши колектив. Вони є уособленням “внутрішніх ворогів” та “пережитків капіталізму” — егоїзму, боягузтва та шкурництва.

Виживання та освоєння Арктики: Основна сюжетна лінія, що описує боротьбу екіпажу “Лахтака” за життя після шторму. Вона включає дрейф у кризі, організацію зимівлі на невідомому острові, ремонт судна та полювання. Кульмінацією цієї лінії є відкриття нафтових родовищ та проголошення острова радянською територією.

Ідеологічне протистояння: Конфлікт між радянською командою та норвезькими браконьєрами на чолі зі шкіпером Ларсеном. Ця боротьба за ресурси нововідкритого острова є алегорією протистояння соціалістичного та капіталістичного світів, яке завершується моральною та фізичною перемогою радянських моряків.

Зрада та покарання: Історія трьох членів екіпажу — Аксенюка, Шора та Попова, — які покидають корабель у найскрутнішу хвилину. Їхня втеча трактується як ідеологічна зрада, що неминуче призводить їх до моральної деградації та хвороби, ілюструючи ідею невідворотності покарання за відступництво.

Порятунок і возз’єднання: Лінія, що розвивається паралельно до основних подій. Після всіх випробувань команда “Лахтака” зустрічає радянський криголам “Хатанга”, а згодом возз’єднується з “загиблими” членами екіпажу на чолі з капітаном Гагіним, що символізує тріумф і цілісність радянського колективу.

Роман має лінійну структуру, поділену на частини та розділи.

Зав’язка — раптовий шторм, що миттєво створює напругу.

Розвиток дії — це низка випробувань: зимівля, ремонт судна, конфлікт із браконьєрами, наукові відкриття. Автор використовує кліффхенгери (напружені фінали розділів) для підтримання читацького інтересу.

Кульмінація — звільнення “Лахтака” з криги за допомогою вибухів та арешт Ларсена.

Розв’язка — порятунок, возз’єднання з рештою команди та тріумфальне повернення, що утверджує перемогу радянських ідеалів. Композиція побудована на контрасті між організованістю радянського колективу та хаосом стихії й капіталістичного світу.

Людина і природа: Героїчна боротьба з суворими арктичними умовами, що постає як метафора підкорення природи волею та знаннями радянської людини.

Колективізм проти індивідуалізму: Центральна проблема твору, що розкривається через протиставлення згуртованої команди “Лахтака” егоїстичним браконьєрам та зрадникам.

Патріотичний обов’язок: Освоєння Арктики та захист її ресурсів зображується як виконання важливого державного завдання та прояв любові до соціалістичної Батьківщини.

Наука як рушійна сила прогресу: Підкреслюється роль наукових знань та технічної грамотності у перемозі над труднощами, що відповідало пріоритетам індустріалізації СРСР.

Класова боротьба: Конфлікт із браконьєрами є моделлю глобального протистояння соціалізму та капіталізму, що відображає тогочасну ідеологічну риторику.

Реалізм у деталях: Автор використовує свій особистий досвід для створення достовірних описів корабельного побуту, морської справи та арктичної природи. Мова насичена професійною термінологією (брашпиль, штурвал, фальшборт, лот), що додає тексту автентичності.

Романтичний пафос: Героїзація персонажів, патетика підкорення природи та патріотичні монологи створюють піднесений, романтичний настрій.

Символіка: Червоний прапор як символ перемоги та утвердження радянської влади; шторм як метафора ворожих сил; нововідкритий острів як нова територія для соціалістичного будівництва.

Колективний герой: Акцент робиться не на психології окремих персонажів, а на діях команди як єдиного, згуртованого організму, що є характерною рисою соцреалізму.

Микола Трублаїні (1907–1941) — український письменник, який здобув популярність завдяки своїм пригодницьким творам для молоді. Його особистий досвід участі в арктичних експедиціях на криголамах “Ф. Літке” та “Сибіряков” у 1929–1932 роках став основою для роману “Лахтак”. Твір, що є яскравим зразком соціалістичного реалізму, поєднує захопливий сюжет з ідеологічним вихованням у дусі 1930-х років. У радянський час “Лахтак” був частиною шкільної програми і вважався класикою дитячої літератури. Трагічно загинув на фронті як військовий кореспондент. Твір перекладено російською та польською мовами.