📘Голка
Рік видання (або написання): твір написано орієнтовно в 1861–1862 роках; вперше надруковано в петербурзькому часописі “Основа” (1862), а згодом включено до двотомної збірки «Українські оповідання» (1863).
Жанр: гумористичне оповідання з елементами історичного анекдоту та соціальної сатири. Твір є майстерним поєднанням фольклорного анекдоту та літературної новели, що дозволяє класифікувати його як новелу-анекдот.
Літературний рід: епос.
Напрям: романтизм з елементами реалізму. Творчість Олекси Стороженка постала на зламі епох, коли романтизм поступався місцем реалізму. Автор залишається вірним романтичним принципам (ідеалізація минулого, фольклорні мотиви, гіперболізовані образи) , однак у його творах відчутні впливи Миколи Гоголя (поєднання реального з фантастичним, гумор) та Григорія Квітки-Основ’яненка (уснооповідна манера, дидактизм).
Течія: Твір є яскравим представником українського національно-культурного відродження середини XIX століття.
⌚Місце, час, географія та історичний контекст дії
Дія твору відбувається у XVIII столітті на Поділлі , що на той час входило до складу Речі Посполитої. Історичний контекст — це період, коли українські землі перебували під владою польських магнатів, які мали майже необмежену владу. У центрі оповіді — місто Тульчин, що було резиденцією одного з найбагатших і найвпливовіших магнатів того часу, графа Станіслава Щенсного Потоцького (1751-1805). Автор змальовує атмосферу сваволі, беззаконня та соціальної нерівності, що панувала в ті часи, та показує побут і звичаї як магнатерії, так і дрібної української шляхти.
📚Сюжет твору (стисло)
Оповідання починається з опису жорстокої та свавільної вдачі польського магната графа Потоцького, що жив у Тульчині. Одного разу до нього по справедливість їхав дрібний шляхтич Кондратович, якого пограбував панський економ Тридурський. Зустрівши Потоцького, Кондратович натомість отримує від нього жорстоке покарання — двісті канчуків за те, що не мав при собі голки з ниткою. Ображений шляхтич вирішує помститися. Він дізнається, що Потоцький щосуботи, переодягнувшись у жебрака, ходить молитися до каплички в парку. Кондратович підстерігає магната і, звернувшись до нього з тим самим питанням про голку, жорстоко б’є його, промовляючи, що це сам Потоцький велів так вчити дурнів. Наступного дня Потоцький кличе Кондратовича до себе. Замість очікуваного покарання, вражений і розвеселений магнат щедро нагороджує шляхтича: повертає йому втричі більше землі та дає двісті дукатів, визнаючи «урок». Натхненний успіхом, Кондратович так само «вчить» голкою і свого кривдника-економа, за що згодом отримує від Потоцького ще одну винагороду. З того часу питання «Чи маєш голку?» стало в народі популярним способом захисту від знущань.
📎Тема та головна ідея
Тема: зображення соціальної несправедливості, безмежної сваволі та самодурства польських магнатів на українських землях у XVIII столітті; кмітлива помста дрібного шляхтича за приниження його людської гідності; критика абсурдності феодального ладу через гротескний конфлікт навколо голки.
Головна ідея: засудження панського самодурства, тиранії та зневаги до людської гідності; утвердження думки, що на кожну силу знайдеться інша, а будь-яка деспотична система є крихкою та саморуйнівною; ідея полягає в тому, що справжня сила — не в багатстві, а в кмітливості та здатності відстояти свою честь, повернувши кривдникові його ж «урок».
👨👩👧👦Головні герої (персонажі)
Потоцький: польський магнат, коронний гетьман, що мешкає у Тульчині. Його образ має реальну історичну основу і є узагальненим символом деспотичної, ірраціональної влади. Зображений як надзвичайно багата, але водночас примхлива, жорстока та свавільна людина, для якої знущання з людей є розвагою. Водночас він не позбавлений своєрідного почуття гумору та іронічної «справедливості», що проявляється, коли він не карає, а несподівано нагороджує свого кривдника за кмітливість та сміливість.
Кондратович: небагатий, але гордий, чесний, працьовитий і завзятий у помсті український шляхтич. Він стає жертвою беззаконня, спочатку з боку економа Потоцького, а потім і самого магната. Проте він не мириться з несправедливістю, а, ризикуючи життям, вигадує дотепний план помсти, щоб відновити свою честь і гідність. Він уособлює просту людину, яка протистоїть тиранії не силою, а розумом та кмітливістю.
Тридурський: економ одного з маєтків Потоцького. Він уособлює дрібного тирана, який, наслідуючи свого господаря, зловживає владою та кривдить слабших. Врешті-решт він сам стає жертвою «науки» Кондратовича, що ілюструє ідею про неминучість розплати за свої вчинки.
♒Сюжетні лінії
Лінія свавілля Потоцького та помсти Кондратовича: це центральна сюжетна лінія, що розгортається навколо конфлікту між магнатом та дрібним шляхтичем. Вона починається з безпричинного та жорстокого покарання Кондратовича за відсутність голки, досягає кульмінації у сцені, де Кондратович відплачує Потоцькому тією ж монетою, і завершується несподіваним винагородженням шляхтича та відновленням справедливості у його справі. Ця лінія ілюструє, як кмітливість і сміливість простої людини можуть протистояти владі.
🎼Композиція
Оповідання має класичну, струнку структуру з чіткими елементами. Твір починається з розлогого історичного вступу-експозиції, в якому оповідач розповідає про часи панування польських магнатів та наводить приклади жорстокості графа Потоцького. Зав’язкою є зустріч Кондратовича з Потоцьким та його несправедливе покарання. Розвиток дії полягає у рішенні Кондратовича помститися та реалізації його плану. Кульмінацією є сцена в капличці, де Кондратович відплачує переодягненому Потоцькому його ж методом. Розв’язка настає, коли Потоцький, оцінивши сміливість та розум шляхтича, щедро його винагороджує, а історія з голкою стає популярним способом «вчити дурнів».
⛓️💥Проблематика
Тиранії та абсурдності необмеженої влади: у творі гостро поставлено проблему зловживання владою, коли життя та доля людини повністю залежать від примх тирана. Конфлікт через таку тривіальну річ, як голка, підкреслює абсурдність системи.
Людської гідності та честі: Кондратович бореться не стільки за своє майно, скільки за відновлення власної гідності, яку було розтоптано безглуздим і принизливим покаранням. Його вчинок — це утвердження права людини на повагу.
Поетичної справедливості: твір утверджує ідею неминучої відплати. Система, створена тираном, врешті-решт обертається проти нього самого та його поплічників, демонструючи, як зло само себе карає.
Соціальної нерівності: автор яскраво змальовує прірву між всевладними магнатами, що живуть у розкоші, та безправною дрібною шляхтою і простим людом, які є лише об’єктами для їхніх забаганок.
🎭Художні особливості (художні засоби)
Уснооповідна манера («сказ»): оповідь ведеться від імені оповідача, який коментує події та веде довірливу розмову з читачем, що створює враження живої розповіді «з народних уст».
Гумор, іронія та сатира: твір насичений гумором, що виникає з абсурдності ситуації. Через сміх автор викриває і десакралізує деспотичну владу, показуючи її ірраціональну природу. Особливо гострою є іронія у фіналі, де магнат, караючи за дрібницю, сам стає жертвою власної логіки.
Використання розмовної лексики та полонізмів: мова твору багата на народні вислови, а також польські слова (гунцвот, патшай, пся крев), що створює історичний колорит та автентичність епохи.
Деталь-лейтмотив: голка виступає як наскрізна сюжетотворча деталь, яка є каталізатором конфлікту, символом абсурдної тиранії і, зрештою, знаряддям іронічної відплати.
🔖Примітки та корисна інформація щодо автора та твору
Олекса Стороженко (1805–1874) — український письменник, етнограф і військовий, представник романтизму. Його творчість вирізняється глибоким знанням народного побуту, фольклору та історії, а також майстерним використанням гумору. Оповідання «Голка» є одним із найвідоміших у його доробку. Воно засноване на народних переказах про реальну історичну постать — графа Станіслава Щенсного Потоцького, який уславився своєю ексцентричною та жорстокою поведінкою. Твір є не лише блискучим зразком новели-анекдоту , а й глибоким соціальним коментарем про природу влади та абсурдність тиранії, який не втратив своєї актуальності.