📘Гном у буфеті
Рік видання (або написання): 1963 рік.
Жанр: Ліричний вірш.
Літературний рід: Лірика.
Напрям: Дитяча література.
Течія: Інтимна лірика.
⌚Місце, час, географія та історичний контекст дії
Дія відбувається в умовному, казковому просторі — у кімнаті, де стоїть старий буфет, що є домівкою для гнома. Час дії — це «довгі засніжені ночі», що створює атмосферу дива та домашнього затишку. Історичний контекст відсутній, оскільки твір зосереджений на створенні чарівного, позачасового світу дитинства.
📚Сюжет твору (стисло)
У старому буфеті мешкає добрий гном — маленький, старенький, у кумедному ковпачку, який є давнім другом родини. Він любить пити какао, їсти м’ятні гостинці і дружить із цвіркуном-музикантом. Лірична героїня та її діти вірять у гнома і знають про його таємне життя. У довгі засніжені ночі він нашіптує дітям казки, будучи незмінним охоронцем домашнього затишку та родинних традицій.
📎Тема та головна ідея
Тема: Зображення чарівного світу дитинства, домашнього затишку та віри в дива на прикладі історії про доброго гнома, що живе у буфеті.
Головна ідея: Уславлення краси повсякденного життя, домашнього тепла та дитячої віри в казку; утвердження думки, що щастя полягає в простих речах, любові та турботі про близьких.
👨👩👧👦Головні герої (персонажі)
Гном: Головний герой, добрий домашній дух, що мешкає у старому буфеті. Він «старенький, в кумеднім ковпачку», любить порядок, какао, м’ятні гостинці і є давнім другом родини, який пам’ятає ще дідуся хлопчиком. Гном є охоронцем домашнього затишку та символом віри в диво.
Лірична героїня: Жінка (ймовірно, мама), від імені якої ведеться розповідь. Вона з любов’ю та ніжністю ставиться до гнома, знає його звички і є хранителькою цієї родинної казки.
Діти: Персонажі, яким гном «нашіптує… казки» у «довгі засніжені ночі». Вони є слухачами та учасниками цього чарівного світу.
♒Сюжетні лінії
У вірші одна центральна лірична сюжетна лінія — це розповідь про життя гнома у буфеті та його взаємини з родиною. Сюжет розгортається через опис звичок та уподобань гнома, його дружби з цвіркуном та його ролі як казкового оповідача для дітей, що створює цілісну картину чарівного домашнього світу.
🎼Композиція
Вірш складається з восьми чотиривіршів (катренів).
Композиція має розповідний характер.
Експозиція: Знайомство з гномом, опис його зовнішності та домівки-буфету.
Розвиток дії: Розповідь про життя гнома: його уподобання (какао, м’ятні гостинці), дружбу з маркізою та цвіркуном, його роль у житті дітей.
Розв’язка: Утвердження вічності та незмінності цього чарівного світу («Століття, і друге, і третє… клопочеться гном у буфеті»).
⛓️💥Проблематика
Краса повсякденного життя: Проблема вміння бачити прекрасне та чарівне у звичайних речах — старому буфеті, чаюванні, звуках цвіркуна.
Родинні цінності: Проблема важливості домашнього затишку, тепла, турботи та збереження родинних традицій і казок.
Віра в диво: Проблема збереження дитячої віри в казку та дива, що робить світ яскравішим і добрішим.
🎭Художні особливості (художні засоби)
Епітети: «старий буфет», «добрий знайомий», «чемних манер», «довгі засніжені ночі».
Метафори: «золотить на свята сервізи», Гном як символ сімейної реліквії.
Зменшено-пестливі форми: «ковпачок», «старенький», «вазочок», «гостинці» — створюють атмосферу ніжності та затишку.
Персоніфікація: Гном наділений людськими рисами та почуттями.
Ритм і рима: Поема має ритмічну структуру та римування, що додає їй музикальності.
🔖Примітки та корисна інформація щодо автора та твору
Ірина Жиленко (1941–2013) — видатна українська поетеса, представниця покоління «шістдесятників». Вірш «Гном у буфеті» є яскравим зразком її творчості, де реальний світ поєднується з казковим. У цьому творі поетеса, на противагу суворій радянській дійсності, створює ідилічний світ домашнього затишку, краси та добра, утверджуючи вічні цінності людяності.