🏠 5 Українська література 5 “Бригантина” – Олесь Гончар

📘Бригантина

Ілюстрація до повісті Олесь Гончар "Бригантина"

Рік видання (або написання): Твір написано у період 1970–1972 років. 1973 рік видання

Жанр: Повість (новела)

Літературний рід: Епос (оповідний рід)

Напрям: Реалізм (з елементами соціалістичного реалізму)

Течія: Сучасна українська література

Місце, час, географія та історичний контекст дії

Дія повісті розгортається в Україні, у вигаданому селі Комишанка та його околицях, зокрема у Верхній Комишанці, де розташована спецшкола для важковиховуваних підлітків. Географія охоплює плавні Дніпра, степи, кучугури та згадки про Гесівське море (ймовірно, Каховське водосховище, створене в 1950-х роках), що вказує на південну Україну, можливо, Херсонщину. Час дії — 1970-ті роки, період розвиненого соціалізму в СРСР, коли активно розвивалися науково-дослідні станції та трудове виховання молоді. Історичний контекст включає відгомони післявоєнної відбудови, згадки про війну (дідусь Порфира — фронтовик), а також екологічні проблеми, такі як забруднення природи та боротьба з браконьєрством.

📚Сюжет твору (стисло)

Повість “Бригантина” розповідає про Порфира Кульбаку, волелюбного підлітка з Комишанки, який через бродяжництво та витівки потрапляє до спецшколи для правопорушників. Там він стикається з суворим режимом і педагогами — Валерієм Івановичем, Ганною Остапівною, Борисом Савовичем і Марисею Павлівною, які прагнуть його перевиховати. Мати Порфира, Оксана, працює на науково-дослідній станції, оживляючи піски виноградниками, і переживає за сина. Порфир тікає зі школи з другом Геною, але, зустрівши дядька Івана, який бореться з браконьєрами, і дізнавшись про героїчну смерть дідуся, переосмислює своє життя. Повернувшись до табору “Бригантина”, він долає символічний “ромашковий мур” і бере участь у праці, стаючи відповідальнішим. У фіналі Порфир уявляє себе капітаном бригантини, що пливе Дніпром, символізуючи його новий шлях.

📎Тема та головна ідея

Тема: Виховання важковиховуваних підлітків, їхня соціалізація через працю, природу та педагогічний вплив. Твір досліджує конфлікт між свободолюбною натурою юнака та суспільними нормами.

Головна ідея: Людина, навіть із складним характером, може знайти своє місце в суспільстві через працю, відповідальність і підтримку оточення. Автор підкреслює, що любов, терпіння та віра в потенціал особистості здатні перевиховати навіть “бунтівника”, такого як Порфир Кульбака, а гармонія з природою та трудова діяльність є ключем до духовного зростання.

👨‍👩‍👧‍👦Головні герої (персонажі)

Порфир Кульбака: Головний герой, підліток із бунтівною вдачею, волелюбний і мрійливий. Через свої витівки (бродяжництво, спроби втечі на кораблях) потрапляє до спецшколи. Має чутливу душу, любить природу і поступово вчиться відповідальності.

Оксана Кульбака: Мати Порфира, самотня трудівниця науково-дослідної станції. Її життя присвячене вирощуванню виноградників на пісках, але вона страждає через невміння впоратися із сином. Образ сильної, але змученої жінки.

Валерій Іванович: Директор спецшколи, спокійний, інтелігентний педагог. Вірить у виховний потенціал режиму та праці, шукає індивідуальний підхід до учнів.

Ганна Остапівна Дудченко: Завуч школи, заслужена вчителька, мудра й терпляча. Її досвід і материнська теплота допомагають у вихованні підлітків.

Борис Савович: Вихователь, колишній моряк-підводник. Суворий, але справедливий, використовує свій життєвий досвід для впливу на учнів.

Марися Павлівна Ковальська: Молода вчителька, щира й енергійна. Її ентузіазм і чуйність стають важливими для Порфира, особливо в організації табору “Бригантина”.

Дядько Іван: Інспектор рибоохорони, родич Кульбак. Мужній борець із браконьєрами, символ честі й відповідальності, впливає на Порфира прикладом.

Гена: Друг Порфира, товариш по втечі. Тихший і менш ініціативний, але вірний супутник у пригодах.

♒Сюжетні лінії

Шлях Порфира в спецшколі: Від прибуття до школи, спротиву режиму до поступового прийняття правил і участі в трудовому таборі “Бригантина”.

Материнські переживання Оксани: Її боротьба за сина, роздуми про його долю та гордість за його потенціал.

Трудове виховання: Перетворення пустельних кучугур у виноградники (Оксана) і праця учнів у таборі як засіб виховання.

Боротьба з браконьєрством: Діяльність дядька Івана та вплив цієї боротьби на Порфира, зокрема через історію про дідуся.

Природа як учитель: Плавні, степи й Дніпро формують характер Порфира, пробуджуючи в ньому любов до світу.

🎼Композиція

Повість має лінійну структуру з 30 розділів, що поступово розкривають етапи життя Порфира: від прибуття до школи, через втечу, до повернення в табір “Бригантина”. Композиція включає ретроспективи (згадки про дідуся, розповіді Оксани) та символічні кульмінації, як-от перетин “ромашкового муру”. Завершення оптимістичне, з образом Порфира за кермом уявної бригантини.

⛓️‍💥Проблематика

Виховання складних підлітків: Як знайти підхід до таких, як Порфир, і чи достатньо суворих методів?

Сімейний вплив: Відсутність батька та материнська боротьба як чинники поведінки Порфира.

Суспільна відповідальність: Проблема браконьєрства, забруднення природи та потреба в її захисті.

Свобода vs дисципліна: Конфлікт між прагненням волі та необхідністю підкорення правилам.

Трудове виховання: Чи може праця стати основою морального зростання?

🎭Художні особливості (художні засоби)

Поетична мова: Мальовничі описи природи (плавні, степи, Дніпро) з метафорами й порівняннями (“верби вадбережні, їхнім важким текучим сріблом”).

Символізм: Бригантина — символ мрії, свободи й нового шляху; “ромашковий мур” — межа між хаосом і порядком.

Реалістичні діалоги: Жива мова персонажів відображає їхній характер і соціальний контекст.

Психологізм: Глибоке зображення внутрішнього світу Порфира — від спротиву до примирення.

Природні образи: Птахи, очерети, виноградники як відображення гармонії та боротьби людини з природою.

🔖Примітки та корисна інформація щодо автора та твору

Олесь Гончар (1918–1995) — видатний український письменник, чиї твори відображають ідеали соціалістичного реалізму з гуманістичним підходом. “Бригантина” написана в зрілий період його творчості, коли він звертався до проблем молоді та екології. Твір має автобіографічні елементи: Гончар виріс у подібному регіоні й цікавився виховними темами. Повість також відображає радянську ідеологію 1970-х, але з акцентом на моральну чистоту та любов до природи.