📘Бекас
Рік видання (або написання): 1945 рік написання.
Жанр: Усмішка. Твір “Бекас” входить до циклу “Мисливські усмішки”. Усмішка є різновидом фейлетону та гуморески.
Літературний рід: Епос (проза).
Напрям: Сатирично-гумористичний реалізм.
Течія: Гумор, сатира, ліризм.
⌚Місце, час, географія та історичний контекст дії
Дія оповідання відбувається під час полювання на бекаса. Згадуються болота, що є типовим середовищем для бекасів. Час дії — післявоєнні роки, коли Остап Вишня створював твори, насичені лірикою. Конкретних географічних назв, окрім згадки про станцію Бориспіль, немає.
Історичний контекст відображає період, коли автор створював свої “Мисливські усмішки”, що стали своєрідним гімном українській природі.
📚Сюжет твору (стисло)
Оповідання “Бекас” розповідає про комічні пригоди мисливця-любителя та його собаки Джека під час полювання на бекасів. Оповідач з гумором описує, чому без собаки полювання на бекаса неможливе. Далі йде розповідь про вибір породи лягавого собаки (сетера, пойнтера, гордона тощо) та труднощі виховання цуценяти. Комічні ситуації виникають через зіпсовані собакою черевики та шльопанці, з’їдені котлети та індика. Незважаючи на всі негаразди та жарти тещі з приводу чумки, оповідач не втрачає оптимізму та любові до свого вихованця. Перше самостійне полювання на бекасів з навченим Джеком завершується курйозом: замість бекаса Джек робить стійку на жабу. Твір пронизаний доброзичливим гумором, перебільшеннями та ліричними відступами про красу природи.
📎Тема та головна ідея
Тема: Гумористичне оповідання про полювання на бекаса. Твір висвітлює тему мисливства, але через призму гумору та іронії.
Головна ідея: Показ людських вад та захоплень, а також виховання любові до природи. Автор засуджує браконьєрство, що завдає шкоди природним багатствам. Основним моментом у творі є зображення мисливця, який, незважаючи на невдачі, не втрачає оптимізму та продовжує свої мисливські пригоди.
👨👩👧👦Головні герої (персонажі)
Оповідач (мисливець): Головний герой твору, любитель полювання. Він часто потрапляє у кумедні ситуації, але не втрачає оптимізму та любові до природи. Його гумор доброзичливий, спрямований часто на самого оповідача.
Пес Джек (пойнтер): Мисливський собака оповідача. Його виховання та пригоди є значною частиною оповідання. Зображений як “чистопорідний” пес, навколо якого виникають комічні ситуації.
Теща: Родичка оповідача, яка постійно висловлює свої “поради” та невдоволення щодо собаки. Її репліки додають комізму твору.
Дружина Люда: Дружина оповідача, яка також бере участь у комічних діалогах щодо виховання собаки.
Ігер: Досвідчений мисливець, що навчає чистопорідних мисливських собак.
Юрко: Син оповідача.
♒Сюжетні лінії
Полювання на бекаса: Основна сюжетна лінія, яка розпочинається з міркувань про важливість собаки для такого полювання.
Вибір та виховання собаки: Детальний опис процесу вибору породи, придбання цуценяти та труднощів його виховання, включаючи комічні ситуації з черевиками та котлетами.
Комічні пригоди та діалоги: Гумористичні ситуації, що виникають між оповідачем, його родиною та собакою, а також розповіді про мисливські невдачі.
Роздуми про природу та мисливство: Ліричні відступи, що показують любов автора до природи та його ставлення до неї.
🎼Композиція
Оповідання “Бекас” побудоване як гумористична розповідь з елементами фейлетону та гуморески. Композиція лінійна, події розгортаються послідовно, від вибору собаки до першого полювання та його комічного фіналу. Твір насичений діалогами, що створюють жвавість та природність. “Бекас” є частиною збірки “Мисливські усмішки”.
⛓️💥Проблематика
Проблема взаємин людини і тварини: Зображення складних, часто комічних, взаємин між мисливцем та його собакою, а також з іншими тваринами.
Проблема ставлення до природи: Хоча твір гумористичний, він піднімає питання екологічної свідомості та засуджує браконьєрство.
Проблема людських вад та захоплень: Висміювання хвалькуватості, самовпевненості та невміння визнавати власні помилки серед мисливців.
Проблема оптимізму та життєлюбства: Головний герой, незважаючи на невдачі, зберігає оптимізм.
🎭Художні особливості (художні засоби)
Гіпербола (перебільшення): Остап Вишня майстерно використовує перебільшення для створення комічного ефекту. Наприклад, соми ковтали собак, ведмедів. Сніг може бути “по вуха” ведмедеві.
Персоніфікація: Природа одухотворена, наділена мудрістю. “Річка усміхається, вільхи шепочуть казки”. Курка “одчайдушно всіх запитує: Куда-куда-куда?!”.
Комічний ефект: Досягається завдяки невідповідності очікувань і реальності, комічним ситуаціям та діалогам.
Мова та стиль: Багатство мови, використання яскравих епітетів, порівнянь, метафор. Жваві, народні діалоги, фразеологізми, жаргонізми.
Ліризм: Твори насичені лірикою, поетичні за звучанням, нагадують вірші у прозі. Пейзажі сповнені змін, руху, оновлення настроїв.
Самоіронія: Гумор часто спрямований на самого оповідача.
🔖Примітки та корисна інформація щодо автора та твору
Твір “Бекас” Остапа Вишні є яскравим зразком української сатирично-гумористичної літератури. Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) вважається основоположником жанру “усмішка”. Він один із найвідоміших українських гумористів та сатириків XX століття. Природа завжди була для нього джерелом життя і натхнення. “Мисливські усмішки” Остапа Вишні із задоволенням читають і дорослі, і діти. Збірка не тільки розважає, а й виховує екологічну свідомість. “Мою роботу рецензував народ”, — говорив письменник і в цьому вбачав найвищу оцінку своєї творчості.